Шлюб «ненасправді»

шСьогодні популярний так званий «цивільний» шлюб. Чому так званий? Тому що звичайне співмешкання, яке ним позначають, шлюбом не назвеш.

Підміна понять

Звідки взялося поняття «цивільний шлюб»? У більшості країн шлюб раніше реєстрували лише в церковних метричних книгах, РАГСів узагалі не було. Згодом під впливом атеїстичної пропаганди шлюби почали укладати не тільки в церкві, а й в органах цивільної влади. Шлюб, зареєстрований лише в таких органах, став називатися цивільним.

Отже, поняття «цивільний шлюб» насправді означає союз, документально підтверджений у відповідній установі згідно із законом країни. Тобто це зареєстрований шлюб, але без вінчання. А ось спільне проживання без реєстрації стосунків не називається шлюбом. А що ж це тоді? У світському лексиконі – співмешкання, а в церковному – блуд, розпуста. Хтось вибирає саме такий шлях. І за цим, як і за кожним людським рішенням, стоять особливі почуття, емоції, мотиви.

Приховані мотиви

Відомий музикант Крістіан Рей розповідає: «Розлучення батьків було катастрофою, яка вплинула на моє ставлення до любові та шлюбу надовго. Я любив і водночас боявся близьких взаємин, знаючи: якщо довірюся комусь, то ці стосунки можуть зруйнуватися й тоді всім буде боляче». Страх живе сьогодні в серцях багатьох – і чоловіків, і жінок. Однак просте співмешкання не розв’язує проблеми. Розходячись, люди переживають психологічне «розлучення», навіть не будучи одруженими. «Шлюб без печатки» – це обман і себе, і іншої людини. Це ілюзія захисту серця… І тільки ілюзія.

Однак є й цинічніші причини відмови реєструвати стосунки. «Майже чоловік», «майже дружина» – це шлюб лише на словах. Жодних зобов’язань, жодних обіцянок, жодних конкретних планів на майбутнє. Чому? Популярний актор, пішовши від однієї жінки до іншої, пояснив: «Так, я любив її, але… Я ж люблю свій мобільний телефон, жити без нього не можу. І ось з’являється нова, краща модель. Звісно, я поміняю свою на ту, що краща!» Про що свідчить таке порівняння? Про цинічне ставлення людини, як до речі.

Отже, мотиви відмови реєструвати стосунки не такі піднесені, як про них говорять. Це не «вільна любов”, а страх, відсутність віри. Або, що ще гірше, інфантильність, споживацьке ставлення до іншої людини: використання її як служниці для розв’язання власних побутових, інтимних і психологічних проблем.

Наукове обґрунтування

Психолог, сексолог, автор книг про сімейні стосунки Олена Архипова називає співмешкання без весілля «підворіттям» взаємин. «Не просто так розпуста названа гріхом, – каже Олена. – Бог заборонив людям тільки те, що руйнує життя. А спільне проживання без укладання шлюбу завжди деформує нас ізсередини. Це не просто «мила примха», а серйозна помилка в духовній сфері. За таким гріхом завжди йде прокляття – внутрішнє руйнування».

У людській психіці закладені певні механізми захисту. Один з них – здатність відчувати, що правильно, а що ні. Людина може на догоду партнерові погодитися на співмешкання, але в такий спосіб вона ламає свій внутрішній стрижень. А такі спроби неминуче призводять до проблем: прихованого обурення, психосоматичних хворіб, депресії, зниження самооцінки. Ось чому порада психолога Олени Архипової однозначна: «Якщо вам хтось пропонує піти на жертву, яка руйнує ваш внутрішній стрижень, отже, ця жертва вам не потрібна. Цінуйте свою гідність. Не важливо, які хороші слова каже вам людина. Якщо чоловік не готовий взяти відповідальність, але прагне отримати задоволення, то він не достойний вас. І свої сексуальні проблеми нехай вирішує не за ваш рахунок».

Любов і закон

«Навіщо повідомляти державі про наші стосунки? Адже ми й так любимо одне одного. Яке значення має печатка в паспорті?» – часто кажуть люди, які не бажають реєструвати шлюб. Справді, що дає ця реєстрація? Скажіть, а що дає реєстрація народження дитини? Малюк, як і батьківська любов до нього, може жити й без цього документа. Так навіщо «повідомляти державу» про ваші стосунки7 Навіщо бігати до РАГСу й оформляти папірці? Лише для того, щоб ці взаємини отримали захист, а народжена людина – особливі цивільні права. Тому що жити їй не на безлюдному острові, а в суспільстві. Як у дикій природі потрібен фізичний захист, так і в суспільстві – захист соціальний.

Коли справа стосується дітей, усі прекрасно все розуміють. Розуміють, що любов має законні шляхи вираження в суспільстві, у державі. Розуміють, що «бюрократичні умовності» можуть в екстрених випадках допомогти, захистити, юридично підтримати. Те саме й з реєстрацією шлюбу. Звісно, є й зворотній бік медалі: це тягне за собою не тільки права, але й обов’язки. Однак ці обов’язки логічно з’являються з любові, з бажання захистити, подбати та зробити людину щасливою. І цим нормальним (якщо любиш) бажанням теж потрібне вираження в нашому юридичному світі, у нашому структурованому суспільстві.

Печатка любові

Печатка в паспорті – зовсім не бюрократична гра, як вважає дехто. Вона має давнє й доволі романтичне значення. Про неї говорив ще відомий цар Соломон у біблійній книзі Пісня над піснями – унікальному гімні любові: «Поклади ти мене, як печатку на серце своє, як печать на рамено своє, бо сильне кохання, як смерть» (8:6).

Печатка – це символ вічності та міцності кохання. Якщо є «печатка любові» в серці, їй ніщо не завадить з’явитися у паспорті. Якщо ж щось заважає цю печатку поставити, отже, це не те кохання, яке «сильне, як смерть». А якщо кохання справжнє – усе інакше: «Досконала любов проганяє страх» (1Ів. 4:18), – говорить Біблія.

Щоб злетіти до небес, потрібно відірватися від землі. Щоб досягти справжнього щастя на 100% – необхідно відмовитися від страху, від безвідповідальності, від егоїзму, від ліні. І тоді вдасться піднятися вище, на новий рівень стосунків, коли Сам Господь допомагає двом серцям кохати одне одного міцно, глибоко й назавжди.

Ліка Веденська